A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Мартинівська територіальна громада
Полтавська область, Полтавський район

Частина 3

Дата: 26.01.2021 15:39
Кількість переглядів: 31

РОЗДІЛ ІІІ. МАТЕРІАЛЬНА ТА ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Глава 3.1. Матеріальна основа місцевого самоврядування територіальної громади

Стаття 3.1.1. Територіальна громада на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо або через органи місцевого самоврядування володіє, користується та розпоряджається своєю комунальною власністю (далі: комунальна власність). До комунальної власності територіальної громади належить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, визначені в «Переліку об’єктів права власності Мартинівської територіальної громади». Спадщина на території громади, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.

До комунальної власності територіальної громади можуть належати:

- земля та її природні ресурси;

- комунальні підприємства;

- заклади і установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального забезпечення та інше майно, що належить територіальній громаді;

- частки (паї) у майні підприємств;

- комунальний житловий та нежитловий фонд громади;

- доходи місцевого бюджету, позабюджетні, валютні та інші кошти та депозити громади (органів сільського самоврядування) в банківських установах, цінні папери, інші передбачені чинним законодавством фінансові ресурси;

- нерухоме майно, що передається до комунальної власності територіальної громади за рішенням суду;

- інше рухоме та нерухоме майно, визначене чинним законодавством.

Об’єкти виключної комунальної власності територіальної громади визнаються рішенням сільської ради.

Визначені рішенням сільської ради об’єкти виключної комунальної власності не можуть бути відчужені в будь-якій формі.

Органи місцевого самоврядування територіальної громади з метою зміцнення її економічної основи, поліпшення якості обслуговування населення можуть на договірних засадах формувати спільну (комунальну) власність з іншими територіальними громадами району і області.

 Стаття 3.1.2. До комунальної власності територіальної громади належать усі землі в просторових межах громади, крім земель приватної та державної власності.

Територіальна громада, в разі необхідності, може набувати у свою комунальну власність також земельні ділянки поза межами території громади.

Набуття територіальною громадою права на земельні ділянки, передача  земельних ділянок з комунальної власності у державну, передача земельних ділянок комунальної власності у приватну власність юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.

Реалізація права власності на землю і права користування землею на території громади здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, інших законів України.

При цьому всі власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно вносити плату за землю;

г) не порушувати прав інших власників земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) додержуватися правил добросусідства та встановлених законом обмежень (сервітутів, охоронних зон тощо).

 Стаття 3.1.3. Об’єкти права комунальної власності територіальної громади, у тому числі землі комунальної власності, можуть бути відчужені чи передані в оренду або концесію рішеннями ради у порядку, визначеному законодавством України.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

- землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

- землі під автомобільними дорогами;

- землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

- землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених Земельним Кодексом;

- землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним Кодексом;

- земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

- земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об’єктів, або на земельних ділянках дна водних об’єктів;

Перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають відчуженню, затверджується радою за поданням виконавчого комітету.

 Стаття 3.1.4. Власником усіх комунальних суб’єктів господарювання є територіальна громада.

Сільська рада здійснює щодо об’єктів комунальної власності територіальної громади всі майнові операції. Сільська рада дає попередню згоду на розпорядження такими об’єктами комунальної власності:

- школами та навчальними установами, бібліотеками, установами культури, дитячими садками, медичними закладами, спортивними спорудами загальногромадського значення;

- будинками, що використовуються для потреб управління громадою;

- будинками житлового фонду, якщо це пов’язано з переселенням їх наймачів;

Оперативне управління об’єктами комунальної власності територіальної громади здійснює виконавчий комітет сільської ради, на який покладаються наступні функції:

- підготовка пропозицій на розгляд сільської ради, щодо прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади;

- підготовка і передача на розгляд сільської ради проектів рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

- надання пропозицій на розгляд сільської ради, щодо передачі в оренду об’єктів комунальної власності територіальної громади та поводження з комунальним майном.

Загальний контроль за об’єктами комунальної власності та їх використанням здійснює сільський голова.

Сільський голова раз на рік інформує раду про стан комунальної власності територіальної громади, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

 Глава 3.2. Фінансова основа місцевого самоврядування територіальної громади

 Стаття 3.2.1. Фінансовою основою місцевого самоврядування територіальної громади є сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація власних завдань та функцій місцевого самоврядування, а також виконання делегованих повноважень на території громади.

Фінансову основу місцевого самоврядування територіальної громади складають:

- кошти сільського бюджету;

- кошти позабюджетних і цільових фондів;

- фінансово-кредитні ресурси;

- страхові ресурси;

- кошти підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

- кошти, отримані від приватизації комунального майна територіальної громади;

- джерелами формування коштів можуть бути кошти міжнародних донорських організацій, що надходять у вигляді безповоротної допомоги чи співфінансування;

- інші фінансові ресурси, передані територіальній громаді.

 Стаття 3.2.2. Територіальна громада має право отримувати плату за користування землею, лісами, іншими природними ресурсами від природо користувачів, розмір якої встановлюється сільською радою в межах, визначених законодавством.

Територіальна громада має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території сільської ради підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.

Стаття 3.2.3. Порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та звітності бюджету територіальної громади встановлюється бюджетним законодавством України.

Текст місцевого бюджету розміщується на офіційному веб-сайті сільської ради для загального доступу.

Будь-яка фінансова діяльність органів місцевого самоврядування територіальної громади є відкритою і доступною для громадського контролю в установленому законом і цим Статутом порядку.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання сільського бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіальних громад заборонено законодавством.

 Стаття 3.2.4. Кошти поточного бюджету спрямовуються для поточних видатків, утримання об’єктів соціальної сфери, посадових осіб та апарату органів сільського самоврядування, комунальних служб, апарату органів самоорганізації населення, соціальне обслуговування жителів територіальної громади, сплату видатків по сільських позиках тощо.

 Стаття 3.2.5. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм розвитку територіальної громади, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.

 Стаття 3.2.6. В доходи сільського бюджету зараховуються:

-      місцеві податки і збори;

- надходження від закріплених законодавством окремих загальнодержавних податків або їх частини, відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку законодавством;

- фінансові ресурси (дотації, субсидії, субвенції та інші трансферти), передані громаді з Державного бюджету безпосередньо або розподілені через обласний бюджет;

- фінансові ресурси, передані територіальній громаді з Державного бюджету для здійснення визначених законодавством повноважень виконавчої влади;

- надходження від приватизації або інших способів відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади;

- прибуток підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади (або частка прибутку, визначена рішенням селищної ради);

- штрафи і відшкодування за екологічні збитки;

- інші кошти, отримані від господарської діяльності органів сільського самоврядування;

- інші податки і збори, передбачені законами України;

- пожертви та інша благодійна допомога.

У доходній частині бюджету кошти, необхідні для здійснення самоврядних і наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади, виділяються окремо.

Дохідна частина бюджету повинна бути достатньою для виконання функцій сільського самоврядування та наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади.

З метою збалансованості сільського бюджету сільська рада може встановлювати граничний розмір його дефіциту.

 Стаття 3.2.7. Доходи сільського бюджету, отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворились внаслідок перевиконання дохідної частини бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають. Рішення про використання таких коштів приймається сільською радою.

 Стаття 3.2.8. Видаткова частина бюджету окремо передбачає бюджет поточних видатків і бюджет видатків на розвиток територіальної громади.

Бюджет поточних видатків окремо повинен передбачати видатки, пов’язані із виконанням самоврядних повноважень, і видатки, необхідні для здійснення наданих законодавством окремих повноважень органів виконавчої влади.   

 Стаття 3.2.9. Сільський бюджет може передбачати резервний фонд, який використовується сільським головою за попереднього погодження з постійною комісією ради з питань планування, фінансів бюджету та соціально-економічного розвитку для фінансування непередбачених видатків.

Видатки резервного фонду включаються до звіту про виконання сільського бюджету.

 Стаття 3.2.10. Контроль за виконанням бюджету здійснює сільська рада.

Контроль за використанням коштів сільського бюджету комунальними підприємствами, організаціями, установами здійснює виконавчий комітет та постійна комісія ради питань планування, фінансів бюджету та соціально-економічного розвитку. 

Стаття 3.2.11. Сільська рада може утворювати позабюджетні, цільові фонди та визначати порядок використання коштів цих фондів у відповідності до законодавства.

Порядок формування та використання коштів позабюджетних, цільових фондів визначається відповідними положеннями, які затверджуються рішенням сільської ради.

 Стаття 3.2.12. Для позабюджетних (цільових) фондів можуть за рішенням сільської ради включатися:

-      добровільні внески і пожертви фізичних і юридичних осіб;

-     штрафи, які сплачуються підприємствами за отримання необґрунтованого прибутку;

-    штрафи за пошкодження пам’ятників історії, культури і архітектури;

-    інші позабюджетні кошти.

 Стаття 3.2.13. Кошти позабюджетних і цільових фондів перебувають на окремих банківських рахунках і не можуть бути вилучені. Вони використовуються сільським головою у порядку, визначеному сільською радою.

 

РОЗДІЛ ІV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ СІЛЬСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХНІХ ПОСАДОВИХ ОСІБ.

КОНТРОЛЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ СІЛЬСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХНІХ ПОСАДОВИХ ОСІБ.

Глава 4.1. Підстави та види відповідальності органів сільського самоврядування та їхніх посадових осіб, органів самоорганізації населення

 Стаття 4.1.1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади, органи самоорганізації населення, дозвіл на утворення яких надала сільська рада несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок їх відповідальності визначаються Конституцією та законами України, цим Статутом.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед територіальною громадою про результати своєї роботи і надають жителям громади необхідну інформацію.

Жителі територіальної громади мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка може включати відомості про:

- структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування;

- компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- призначення та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

- зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місцевого самоврядування;

- поточну діяльність та план роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя територіальної громади.

Порядок та періодичність надання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються сільською радою та сільським головою.

Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Староста старостинського округу може бути відкликаним громадою за наявності підстав та у порядку передбачених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» для депутатів місцевих рад.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальною громадою визначаються законами України та цим Статутом.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з законодавством.

Повноваження органу самоорганізації населення у разі невиконання рішень сільської ради, її виконавчого комітету достроково припиняються за рішенням ради. У разі невиконання органом самоорганізації населення рішень зборів членів територіальної громади, рішення про дострокове припинення його повноважень приймають збори. У разі порушення органом самоорганізації населення Конституції і законів України, інших актів законодавства його повноваження припиняються достроково за рішенням суду.

 Стаття 4.1.2. Всі органи і посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності позицію сільських осередків політичних партій, громадських організацій, профспілок та інших об’єднань жителів територіальної громади, будують з ними відносини на основі партнерства, взаємної поваги і конструктивного співробітництва.

 Стаття 4.1.3. Збитки, завдані юридичним і фізичним особам, в результаті неправомірних дій, рішень або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, а в результаті неправомірних дій, рішень посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законодавством.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

 Стаття 4.1.4. Органи і посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за виконання визначених законодавством повноважень виконавчої влади лише в тій мірі, в якій ці повноваження були забезпечені відповідними матеріальними і фінансовими ресурсами.

 

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.

 Статут Мартинівської сільської територіальної громади прийнято 4-ою сесією сільської ради 8- го скликання від    .    .2021 р.

 Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом сільської ради, якщо його положення не суперечать чинному законодавству України.

 Статут підлягає реєстрації в установленому порядку і набуває чинності з моменту реєстрації.

 Сільська рада при необхідності може вносити в Статут зміни, доповнення та корективи, які підлягають обов’язковій державній реєстрації згідно з законодавством.

                                                                           

             Секретар ради                                                О.Ю. Ляхова

 

                                                                                                            

                                                                                          


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь